Перше комплексне дослідження про кібербулінг

В Україні презентували нове аналітичне дослідження про кібербулінг

Що насправді робить кібербулінг небезпечним?

Антирейтинг популярних видів кібербулінгу в Україні

Виклики кібербулінгу: чи долають проблему в школах? (Частина І)

Як реагують вчителі на кібербулінг в школі? Кому довірять свою проблему діти у ситуаціях онлайн-цькувань, та чому батькам важливо йти в ногу з часом та бути впевненими користувачами інтернету?

Виклики кібербулінгу: чи близькі ми до безпечного шкільного середовища? (Частина ІІ)

Ми спробували з’ясувати, як взаємодіють школи з різними зацікавленими сторонами, щоб створити безпечне освітнє середовище для дітей: зі Службою освітнього омбудсмена, поліцією, фахівцями ювенальної превенції та громадськими організаціями.

Стрімкий розвиток інформаційних та комунікаційних технологій безпосередньо впливає на забезпечення та дотримання прав людини. Цифрове середовище створює унікальні можливості для реалізації права на освіту, участі в управлінні державними справами, свободу вираження поглядів та доступу до інформації. Водночас, окрім можливостей, розвиток технологій супроводжується й ризиками дотримання прав людини.

Вразливими до ризиків, що несуть інформаційні та комунікаційні технології, також є діти. Адже, перебуваючи в онлайн, не всі вони знають про правила безпеки в Інтернеті, а також про загрози та реальність їх наслідків у мережі. Тому діти можуть опинитись у ситуації кібербулінгу.

Кібербулінг — це знущання, приниження, агресивні напади, які здійснюють за допомогою різних гаджетів (зокрема телефонів), з використанням інтернету, будь-яких електронних (цифрових) технологій.

За даними дослідження, проведеного дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) у 2018 році, серед 10–17-річних українців кожен п’ятий підліток визнає себе жертвою онлайн-знущань.

Дізнатись більше

У нашому законодавстві є визначення поняття «булінг» та передбачена адміністративна відповідальність за цькування в школі у вигляді штрафів, громадських робіт. Але попри те, що у визначення «булінг» у національному законодавстві включено компонент «електронні комунікації», пропоновані Законом заходи все-таки є недостатніми.

Поділяючи стурбованість через проблему кібербулінгу й недосконалість законодавства, команда Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA у березні 2019 року започаткувала Всеукраїнську кампанію проти кібербулінгу.

Наша мета — зменшити прояви кібербулінгу через інформування суспільства та адвокатування змін до державної політики у сфері прав людини.

Для подолання викликів правам дитини в цифровому середовищі потрібна не лише ефективна державна політика, а й розуміння та усвідомлення проблеми батьками, дітьми та освітянами.

Тож, ми відкриті до діалогу, співпраці та ділимося своїми напрацюваннями!

Ми створили буклет для батьків та дітей, який пояснює, як розпізнати кібербулінг і куди звертатися дітям та/чи батькам дітей, які опинились у ситуації кібербулінгу. Буклет розповсюджується під час Мандрівного фестивалю Docudays UA та на різних просвітницьких і публічних заходах. А згодом буклет буде доступний для всіх в електронному вигляді.
Щоб привернути увагу до проблеми кібербулінгу, ми провели Всеукраїнський дитячий конкурс «Кібербулінг. Як перестав(ла) бути жертвою» й нагородили переможців конкурсу.
Разом з Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ) запропонували механізм отримання кваліфікованої юридичної допомоги дітям та/чи батькам дітей, які опинились у ситуації кібербулінгу, яким, за потреби, може скористатись кожен.
Зараз триває Всеукраїнський конкурс проєктів документальних анімаційних роликів «Кібербулінг. Як я перестав/перестала бути жертвою». І у грудні 2019 року ми презентуємо 3 документальних анімаційних ролики про успішний досвід протидії кібербулінгу. Ролики будуть у вільному доступі, тож їх зможуть використовувати, зокрема, освітяни в розмовах з підлітками про кібербулінг.

Наша команда впевнена, що реалізація Кампанії зробить максимально безпечним використання інформаційних технологій для дітей.

Робімо разом онлайн-простір безпечним для дітей!

Приєднуйтеся: стежте за нашими новинами на офіційній сторінці Кампанії у фейсбук та беріть участь у наших активностях!

Інформаційний буклет

буклет для батьків та дітей, який пояснює, як розпізнати кібербулінг, а головне — куди звертатися, якщо дитина опинилась у ситуації кібербулінгу

Кібербулінг. Як я перестала бути жертвою

Анімація заснована на реальній історії школярки Катерини Кусмарової, яка змогла захиститися від кібербулінгу. Автор ролика: режисер, художник-аніматор Денис Сполітак.
Завантажити ролик

Mr. Nox

Анімація заснована на реальній історії школярки Марти Новосад, яка змогла захиститися від кібербулінгу. Авторка ролика: художниця аніматорка Діана Денис.
Завантажити ролик

Як я став кіберсупергероєм (eng sub)

Анімація заснована на реальній історії школяра Дмитра Федоренка. Автори ролика: художниця, сценографка Тереза Яковина і фільммейкер Юрій Юдін. Автор тексту та музики — Дмитро Федоренко.
Завантажити ролик

Як я став кіберсупергероєм (укр суб)

Сценарій обговорення: «Кібербулінг: як проблему перетворити в рішення?»

Аналітичні звіти

Попередження та протидія кібербулінгу в дитячому середовищі України

У новому дослідженні експерт(к)и Всеукраїнської кампанії проти кібербулінгу Docudays UA проаналізували ситуацію із кібербулінгом в Україні, українське та міжнародне законодавство, найкращі світові практики з попередження і протидії онлайн-цькуванню.

Протидія кібербулінгу та кібергрумінгу в Україні

Мета огляду – окреслення стану справ з протидії кібербулінгу та кібергрумінгу в Україні на основі аналізу відповідності національного законодавства міжнародним та регіональним стандартам.

Куди можна звернутись у разі кібербулінгу

УГСПЛ

Docudays UA спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ) пропонують кваліфіковану юридичну допомогу дітям та/чи батькам дітей, які опинились у ситуації кібербулінгу.
Якщо ви страждаєте від постійних образ в Інтернеті; ваш акаунт зламали та поширили особисті дані; чи ви наразилися на інші небезпеки в мережі — звертайтеся по правову допомогу.
Телефони київської приймальні УГСПЛ: (044) 383 9519, 094 928 6519. Працює в будні з 10:00 до 18:00.
Мешканці інших регіонів України за цими самими номерами можуть дізнатися адреси найближчих до них приймалень УГСПЛ, куди можна звернутися по допомогу.

Національна дитяча «гаряча» лінія

Професійні психологи і юристи Національної дитячої «гарячої» лінії допоможуть розібратися зі складнощами й вирішити будь-яку твою проблему, в тому числі, пов’язану з цькуванням в онлайні.
Безкоштовний номер: 0 800 500 225 або короткий номер: 116 111 (безкоштовно з усіх мобільних). Лінія є анонімною та конфіденційною.Працює в будні з 12:00 до 16:00.

Поліція

Можна звернутися до поліції за номером 102 (цілодобово).

Правова допомога

Якщо потрібна правова допомога чи порада, звертайтеся до найближчого місцевого центру чи бюро правової допомоги, дізнавшись контакти на сайті legalaid.gov.ua.
Єдиний контакт-центр. Можна зателефонувати та проконсультуватися у фахових юристів, як поводитися, щоб бути в безпеці: 0 800 213 103. Номер працює цілодобово — безкоштовно в межах України.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

Не отримали потрібного тобі захисту? На захисті ваших прав — Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Електронна пошта, фейсбук-сторінка, телефони: 8 800 501 720, (044) 253 7589

ОСВІТНІЙ ОМБУДСМЕН

Якщо ви учень чи студент, батьки здобувача освіти, вчитель чи викладач або інший учасник освітнього процесу і ваші права порушили, зокрема ви постраждали від кібербулінгу, Служба освітнього омбудсмена допоможе їх захистити та надасть необхідну юридичну та психологічну підтримку.

Подати звернення щодо порушених прав можна на вебсайті https://eo.gov.ua/. Facebook сторінка освітнього омбудсмена.

Перше комплексне дослідження про кібербулінг

Що насправді робить кібербулінг небезпечним?

Антирейтинг популярних видів кібербулінгу в Україні

Виклики кібербулінгу: чи долають проблему в школах? (Частина І)

Виклики кібербулінгу: чи близькі ми до безпечного шкільного середовища? (Частина ІІ)